Всеукраїнська акція солідарності на підтримку «БОММЕРу» 28 жовтня 2009 року громадянська кампанія «Врятувати «БОММЕР» за підтримки Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Фундація Регіональних Ініціатив» проводить у семи обласних центрах України акцію задля привернення уваги українського суспільства до проблеми відчуження одного з культурних центрів Харкова. Подія мала резонанс у всеукраїнських та місцевих ЗМІ. В Харкові під час акції активісти розкладають на площі Свободи намети та повідомляють про наміри провести у них ніч. На вечір заплановано показ фільмів під відкритим небом та виступи молодих митців. Близько 13:30 до мітингувальників виходить другий заступник голови облради Вікторія Казакова, яка запрошує кількох учасників акції до себе. Вікторія Казакова зв’язується через гучний зв’язок телефону з головою комісії з питань культури Людмилою Омельченко, яка прояснила ситуацію, чому при розгляді питання щодо «БОММЕРу» на комісії не було кворуму, хоча інші рішення комісія в той день приймала. Вікторія Казакова запевняє, що питання «БОММЕРу» звучатиме на пленарному засіданні облради. Єдиною перешкодою для того, щоб депутати проголосували по суті питання, є відсутність рішення комісії з питань культури, яка зможе зібратися в перерві засідання. Голова комісії та її заступник заявляли, що комісія виступає за збереження кінотеатру. Приймається рішення про зняття наметового містечка: питання розглядатиметься на пленарному засіданні, через непогоду заплановані на вечір заходи провести неможливо. Пленарне засідання Харківської обласної ради 29 жовтня 2009 року під час пленарного засідання Володимир Цимбалюк запропонував внести до порядку денного питання щодо виключення «БОММЕРу» зі списку на продаж. Сергій Чернов у довгій промові переконує депутатів, що проблеми не існує, активісти громадянської кампанії «Врятувати «БОММЕР» проплачені керівництвом кінотеатру та якимись політиками, а також озвучив кілька інших тез, що не відповідають дійсності. При цьому, зі слів голови облради, за активістами стоять настільки великі гроші, що вони можуть дозволити собі купити ефірний час на національних каналах та молодих людей по всій Україні. Після такої промови голови облради депутати голосують проти внесення питання до порядку денного. Коментарі пана Чернова продемонстрували ставлення до молоді, що панує в облраді. Молодь не сприймається як суб’єкт суспільного діалогу, а лише як об’єкт, неспроможний до самостійних дій, а придатний лише для використання його політиками перед виборами. Згідно з документами, розданими депутатам, комісія з питань культури збиралася перед пленарним засіданням та приймала рішення. Питання «БОММЕРу» знову не розглядалося. Залишається незрозумілим, чому ця комісія не приймає рішення з такого резонансного питання. Голова комісії стверджує, що вони є послідовними противниками продажу «БОММЕРу». Також вона зауважує, що в 2007 році попри їхню позицію кінотеатр все ж виставили на продаж. Громадськість заспокоюють словами, що процедуру відчуження призупинено. Проте саме рішення обласної ради залишається в силі, отже, зрештою має бути виконано. Якщо Чернов та інші чиновники дійсно не продаватимуть «БОММЕР», то незрозуміло, чому вони не скасовують рішення. Питання ефективності оренди кінотеатру, створення комунального підприємства тощо не пов’язані з відчуженням «БОММЕРу». Перевірка «БОММЕРу» 30 жовтня 2009 року в кінотеатр «БОММЕР» приходять депутати, які силами двох профільних комісій мали б перевірити ефективність використання приміщення кінотеатру. Панує загальна розгубленість, видно, що депутати не знають, навіщо прийшли. Надходять пропозиції сісти і розібратися, що робити. Депутатська делегація починає розгублено рахувати старі стільці, які давно замінено новими за кошти орендатора, а також позувати перед камерами, демонструючи одне поламане крісло в залі та імітуючи незадоволення нібито поганим запахом у вбиральні. Зрештою більшість депутатів розходяться. Далі перевірку проводять співробітники управління з питань комунальної власності та депутат Володимир Цимбалюк. «Фактично вони провели повну інвентаризацію кінотеатру», – скаже потім Людмила Чистова, директор кінотеатру. Як пов’язана кількість старих стільців з ефективністю роботи кінотеатру та для чого приходили півтора десятки депутатів залишається загадкою. Схоже, що вся ця вистава з перевіркою була організована лише для того, щоб замилити очі громадськості та запевнити її, що влада активно працює над вирішенням проблеми. «Мы убеждаем молодых людей, что делаем то, что они просят, а они продолжают требовать», – скаржиться Сергій Чернов. Замість того, щоб нас у чомусь переконувати, хай просто зроблять те, про що ми просимо, – скасують рішення про відчуження «БОММЕРу». Ще раз наголошуємо, що питання виконання договору оренди не має нічого спільного з питанням розпродажу власності громад. Влада вводить в оману громадськість, підмінюючи поняття. Очевидно, що зараз обласна влада намагається усунути Людмилу Чистову від керівництва кінотеатром. Пані Чистова керує «БОММЕРом» більше 17 років. Саме їй сотні глядачів завдячують можливістю дивитися інтелектуальні стрічки в Харкові. Далі «Багато активістів вважали помилкою те, що ми прибрали намети. Проте зараз я бачу, що наявність наметів вплинула б лише на концентрацію бруду в промові Чернова, але не на голосування депутатів. Проблема в тому, що політики спроможні оцінювати громадську думку лише гривнями на годину», – стверджує координатор кампанії Євген Демченко. «Ніхто не давав голові облради права зводити наклепи на активну молодь, представників громадянського суспільства, ЗМІ, директора «БОММЕРу». Ми цього так не залишимо. Проте це буде вже інша кампанія», – зауважує активіст Дар’я Каленюк. Минуло майже 2 місяці виснажливої кампанії на захист «БОММЕРу». Чиновники різних органів та рівнів продовжують завіряти, що все буде добре, проте ніхто не робить жодного кроку для відміни рішення. Попри втому та 3-тижневий карантин активісти кампанії доведуть справу до кінця. |